edafd290

Самсоненко Ірина Леонідівна закінчила Полтавський державний педагогічний інститут ім. В.Г.Короленка за спеціальністю початкове навчання та образотворче мистецтво.

Працюю над проблемою «Шляхи вдосконалення навичок культури і розвитку зв’язного мовлення на уроках у початковій школі».

Робота вчителя початкових класів дуже складна та відповідальна, і складність її полягає в тому, що необхідно викликати в учнів інтерес до знань, не згасити цей вогник допитливості, навчити кожного з них вчитися, запевнити у своїх силах. Інтерес є своєрідним епіцентром активізації навчання, розвитку пізнавальної активності школярів, формування у них позитивного ставлення до процесу навчання та результатів своєї праці. Саме для цього я й використовую у своїй роботі різні методи навчання:

1. Пояснювально-ілюстративний метод (намагаюся подати інформацію учням різними засобами так, щоб вони сприймали, усвідомлювали і запам’ятовували її переважно довільно).

2. Репродуктивний метод (відтворення учнями знань за зразком, що показаний вчителем, книгою, технічними засобами).

3. Метод стимулювання і мотивації (використовую для сприйняття інформації гри, диспут, зацікавленість).

4. Метод контролю і самоконтролю (керівництво і контроль над відтворенням знань учнів).

5. Інтерактивні методи навчання (перебуваючи під наглядом учителя, діти активно сперечаються і вчаться самостійно, нешаблонно відповідати на запитання. Застосовую діяльність учнів у парах, групах).

6. Використання мультимедійних технологій (показ презентацій, відео).

Основні мої досягнення полягають у цілеспрямованому виявленні та розвитку здібностей дитини, формуванні вміння та бажання вчитися, створення умов для її самовираження в різних видах діяльності. Мені вдається забезпечити на уроках гуманну, доброзичливу атмосферу, комфортне середовище в якому учитель і учень спілкуються як особистості цінуючи унікальність і своєрідність одне одного. Мої учні креативні і творчі, прагнуть до самостійної пізнавальної діяльності, розуміють і приймають мету діяльності, мають позитивну динаміку навченості, приймають участь у предметних конкурсах,не пасують перед труднощами.

Моя унікальність в тому, що вчитель – це вже унікальна людина. Бо живе своїм покликанням повсюди: по дорозі додому, у магазині, перукарні, вдома. Кожного дня, прокидаючись вранці, я згадую посмішки своїх учнів, їх зацікавлені оченята. Я відчуваю душею дітей, їх прагнення, мрію допомогти їм у житті. Тільки в цій роботі я бачу себе, і не уявляю як можна жити без радощів перших дитячих успіхів. Мені приємно усвідомлювати, що я веду за руку маленьку дитину, а, насправді, плекаю майбутню людину!